куди

присл.

1) пит. У яке місце?, У якому напрямку? || Уживається в питально-окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де-небудь. || у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані на будь-яке місце, у будь-якому напрямку.

2) у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні речення місця (нерідко в поєднанні зі словом-відповідником туди в головному реченні).

3) у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні додаткові речення.

4) у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні означальні речення.

5) у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні допустові речення у сполуч. з часткою не, перед якою може ще стояти частка "б".

6) неознач., розм. У якесь місце, у якомусь напрямку; куди-небудь.

7) у сполуч. з част. от, он, розм. Саме в цьому напрямку; туди.

8) у знач. част., розм. У сполуч. з прикметниками або прислівниками вищого ступеня порівняння означає: значно, незрівнянно, далеко.

9) у знач. част., розм. Уживається нерідко в сполуч. з підсил. частками вже, ж, там, тут, щоб висловити сумнів у можливості чогось. || Уживається, щоб висловити сумнів у чиїхось силах.

••

Куди́ ж пак — уживається для категоричного заперечення того, що було висловлене раніше.

Куди́ кому до кого — не можна й порівнювати когось із кимось.

Хоч куди́ — прекрасний, чудовий.